Туманні перспективи патріотичного виховання дітей Донбасу
Починаючи нове соцопитування на нашому сайті, передумовою до нього хотіли б викласти роздуми Олександра Івашкова, голови об’єднання «Твій шлях», щодо патріотичного виховання дітей-сиріт на сході країни, проблематику і взагалі перспективність. Роздуми пов’язані з враженням від переглянутого відео про уроки «громадянського виховання» у не признаній республіці ДНР. Питання насущне і дуже болюче: чи є необхідність займатись патріотичним вихованням дітей на Донбасі, чи є перспективи?
***
Дивлячись це відео, я в черговий раз розумію, що Донбас ми втратили: ми скільки завгодно можемо звільняти його території, але не виб’ємо з голів всю цю дурь, що вони запхали собі в голови і що зараз старанно втовкмачують підростаючому поколінню. Ось з останніми це найстрашніше.
Я дивлюся це відео і задаюся собі питанням, що ми явно робимо щось не так, зовсім не так — коли заїжджаємо в дитячі будинки зони АТО, коли вигадуємо і проводимо для дітей майстер-класи спрямовані, здавалося б, на їх патріотичне виховання. Але ми робимо якось обережно, щоб не перегнути палку, щоб поступово якось посіяти український паросток в їх головах. Максимум нав’язування — спів українського гімну. Начебто співають, намагаються… Допомагає, проростає? Все дуже сумнівно і неоднозначно, бо вони залишаються потім зі своїми думками, своїми сторінками ВКонтакті, повсякденним спілкуванням з однолітками і не тільки. Про що говорити, якщо дівчинка з сиротинця м. Красний Лиман, де директор більш ніж проукраїнські налаштована і веде в тій установі відповідну політику, приїжджаючи на віршований конкурс до Києва, радувала своїм талантом, відкритістю, подавала надії, а потім наші волонтери зайшли на її сторінку ВКонтакті і занурилися в «новоросійський» морок… І як багато тих дітей (з підконтрольною нами території Донбасу) купилися на нібито романтичний ореол «Новоросії»!.. І мали вони на увазі наші майстер-класи, бо приходить ніч і…
Можливо даремно я відмовлявся від саме таких форм роботи з дітьми, як на тому відео: з політінформацією і іншим посиленим вдовбування в їхні голови поняття України. Можливо даремно із жахом відмахувався, коли мені пропонували реалізувати програми мало не з застосуванням методик НЛП — може по-іншому вже ніяк? А я ту зі своєю свободою волі, християнською мораллю… Керівництво дитбудинків буде протидіяти? Знайдемо управу… Але ось толк у цьому всьому, якщо воно буде з розтягнутою періодичністю: їздимо-то ми туди не щотижня, а остання перерва затягнулася, як ніколи. Хіба що тривала літня програма, яку, дасть Бог, зможемо реалізувати, якісь паростки, можливо, принесе. Але ясно й інше: без ретельної і грамотної розробки методології дитячого патріотичного виховання зі специфікою дітей-сиріт Донбасу і її відповідним проходженням через кола пекла Міносвіти, толку не буде. Займатися тільки копанням так глибоко у нас, на жаль, нікому. Тож пошли, Господи, робітників на жнива…
Олександр Івашков, Голова волонтерського об’єднання «Твій шлях».