На даний час ми серйозно стикнулись з можливо головною на сьогодні проблемою дітей Донбасу – гострої необхідності якісного українського патріотичного виховання. Це вже витіснило на задній план просто проблему матеріального забезпечення сиротинців (вона звісно не щезла, але все-таки покращилась за рік завдяки всілякому розголошенню проблеми, підключенню різних небайдужих, які стали активно допомагати діткам). І якщо ми не хочемо, щоб дітки виростали п’ятою колоною, якщо ми бажаємо отримати повноцінних гарних синів нашої країни, потрібно прикласти чимало зусиль для цього.
Наприклад, інтернат одного з міст зони АТО. День захисника України. Дітей зібрали у холі біля входу, ми зробили невеличку привітальну промову, водночас помічаючи, як закочуються очі в однієї з виховательок, коли мова пішла про Україну. Навіщо ж тут дивуватись, що у когось з дітей викликає здивування, чому свято захисника саме України… Хоча, з іншого боку, українських символів в принципі в інтернаті вистачає: розклеєна різна символіка, прапорці… Представники адміністрації у приватній розмові посилались на те, що складнощі в першу чергу з новоприбулими дітьми з Мар’їнки, якими сиротинець поповнився на 53 особи. І це більше ніж «власних» дітей, яких лише 46. Слова знайшли миттєве підтвердження, коли жіночка погукала двох хлопців, що проходили мимо. Хлопці озирнулись, однак навіть і не подумали підійти продовжуючи йти своїм маршрутом. Шестикласниця Анжела з тієї ж самої Мар’їнки з якою я поспілкувався розповіла, що в них навіть українську мову в класі не викладали, і вона тільки і стала її вчить після евакуації звідти, коли їх транзитом через Донецьк минулого року привезли до Святогорська. Та і то не відразу… Після таких ось розмов, я не розумію від кого «Руський мір» прийшов захищати на Донбас «своїх»? Там українського часом взагалі днем з вогнем знайти було важко…
Тому фактично кожна наша поїздка до зони АТО супроводжується обов’язковою культурною програмою для дітей, проведенням майстер-класів проукраїнської спрямованності, виховної роботи. Задля якісного впровадження патріотичного виховання створений прект «Ми — діти України».
«Хай буде мир!» просять діти з притулків та інтернатів Донецької області