Асоціальна родина чи дитбудинок – непростий вибір заради порятунку дитини
Напередодні Дня захисту дітей сама доля спіткала поговорити про них. Тим паче, все ж таки ми є членами підрозділу ООН з питань захисту прав дітей, — кому як не нам це робити?..
Нещодавно набула розголосу історія про маленького Рому з Харкова, якого регулярно жорстоко б’ють батьки. Яка доля може чекати на дитину серед власної родини? Ще не встигла вщухнути інша історія з загиблим хлопчиком Сашею Овчаренком після жорстокого побиття вітчимом, чимало й інших жахливих випадків страшного поводження батьків із дітьми. Тому постає питання: що для Роми з Харкова і багатьох інших дітей, які страждають від сімейного насильства, краще – залишитись із батьками під наглядом відповідних служб, чи все таки потрапити до дитбудинку? Сиротинець теж не дасть ніяких гарантій, але може стати і шансом на порятунок. (Тим паче сиротинці теж бувають різними – з різним персоналом, рівнем догляду, забезпеченням.)
Багато разів доводилось спілкуватись із вихователями дитбудинків, дітьми: як правило дітки завжди з теплотою згадують власних батьків, не зважаючи на їхнє асоціальне поводження. Але чи в змозі вони дати їм вірну оцінку? Відомі жахіття дитбудинків, але припустимо, що діти потрапляють в цілком адекватний непоганий дитбудинок – чи має він замінити їм власну неблагополучну родину і тим самим, можливо, врятувати їхні життя, їхні долі? Ось із такою умовою ми вам пропонуємо наше чергове соцопитування (див. у правій колонці сайту), а за добу до Дня захисту дітей ми підіб’ємо його підсумки.